-
1 discredit
1) дискредитація, компрометація; опорочення; позбавлення довіри, недовіра; позбавлення повноважень; позбавлення (комерційного) кредиту2) дискредитувати, компрометувати; опорочувати; позбавляти повноважень; позбавляти довіри, не довіряти; позбавляти (комерційного) кредиту; ставити під сумнів•- discredit an expert
- discredit court judgement
- discredit court's judgement
- discredit court's judgment
- discredit court judgment
- discredit oneself -
2 discredit
1. n1) недовір'я, сумнів2) дискредитація, компрометація; знеславлення, ганьбаto bring smb. into discredit — зганьбити когось,
3) ганебна пляма, неслава4) позбавлення комерційного кредиту2. v1) не довіряти, не вірити; піддавати сумніву, ставити під сумнів2) позбавляти довір'я; підривати довір'я3) дискредитувати, компрометувати; знеславлювати, ганьбити* * *I n1) недовіра; сумнів2) дискредитація, компрометація; ганьба, сором3) ганебна пляма, ганьбаII v1) не довіряти; піддавати сумніву, ставити під сумнів; позбавляти довіри; підривати довіру2) дискредитувати, компрометувати; ганьбити -
3 discredit
I n1) недовіра; сумнів2) дискредитація, компрометація; ганьба, сором3) ганебна пляма, ганьбаII v1) не довіряти; піддавати сумніву, ставити під сумнів; позбавляти довіри; підривати довіру2) дискредитувати, компрометувати; ганьбити
Перевод: с английского на все языки
со всех языков на английский- Со всех языков на:
- Английский
- С английского на:
- Украинский